Природные ресурсы Австралии
В основе Австралии лежит старая докембрийская платформа. Ранее она была частью суперконтинента Гондвана. В рельефе Австралии преобладают равнины Только на востоке параллельно береговой линии протянулись молодые горы – Большой Водораздельный хребет. Южная его часть самая высокая. Она называется Австралийские Альпы. В процессе геологического развития территория материка неоднократно испытывала поднятия и опускания фундамента. Эти процессы сопровождались разломами земной коры, отложением морских осадков. Рельеф Австралии характеризуется большим разнообразием. Но в целом рельеф благоприятствует развитию хозяйственной деятельности человека.
Географическое положение материка определяет основные черты его климата. Тропический пояс занимает большую часть площади континента. Север Австралии лежит в субэкваториальном, а юг – в субтропическом поясах. В целом климат характеризуется высокими температурами и малым количеством осадков. Только треть территории континента получает достаточное количество влаги. Наиболее комфортные условия для жизни и хозяйственной деятельности сформировались на юго-востоке Австралии.
Полезные ископаемые Австралии
Так как в основе материка лежит старая докембрийская платформа, залежи магматических полезных ископаемых лежат близко к поверхности. Австралия богата месторождениями золота, железных и урановых руд, руд цветных металлов. Уникальные месторождения железных руд находятся в штатах Западная и Южная Австралия. Богатыми залежами алюминиевых руд славится полуостров Кейп-Йорк. В центре материка залегают медные и полиметаллические руды, на севере – марганцевые и урановые, на западе – никелевые руды и золото.
Юго-восточная часть платформы покрыта мощным чехлом осадочных пород. К этим участкам приурочены месторождения каменного угля, нефти и газа.
Обилие руд предопределило специализацию страны на мировом рынке. Австралия обеспечивает рудами не только себя, но и развитые страны мира, например, Японию.
Водные ресурсы распределены крайне неравномерно. Австралия отличается ограниченностью поверхностных вод и богатыми запасами подземных вод. Для нужд населения используются артезианские скважины. На побережьях строят опреснительные установки.
Земельные ресурсы на большей части материка бедны. Это пустынные территории. Плодородные красно-бурые и коричневые почвы расположены на юго-востоке и юго-западе страны и вдоль восточного побережья.
Биологические ресурсы Австралии
Важной чертой биологических ресурсов Австралии является их уникальность. Из-за ранней изоляции от остальных материков, большинство видов растений и животных Австралии нигде больше не встречаются.
Лесные ресурсы Австралии очень ограничены. Из-за особенностей климата условия, благоприятные для развития лесов, сформировались лишь на востоке страны. Вдоль всего восточного побережья тянется зона влажных экваториальных лесов. Леса занимают всего $5\%$ общей территории континента.
Эвкалипт является не только ценной древесиной, но и важным фармакологическим сырьем. Многие растения богаты эфирными маслами, дубильными веществами.
Уникальными являются кормовые ресурсы Австралии. Большая часть страны стала естественной кормовой базой овцеводства. Животные находятся на вольном выпасе длительное время.
Животный мир Австралии, как и растительный, очень своеобразен. Только в Австралии живут «первозвери» — примитивные яйцекладущие млекопитающие утконос и ехидна. Очень много в Австралии сумчатых животных. Самые известные из них – кенгуру, коала. Из птиц большую известность имеют попугаи, райские птицы, птица-лирохвост, страус эму. Последний активно разводится на сельскохозяйственных фермах.
Давно из Европы в Австралию завезли кроликов. Не имея естественных врагов, кролики быстро размножились и превратились в настоящее бедствие. Они вредят сельскохозяйственным предприятиям, уничтожая посевы, сады.
Растения и животные Австралии пользуются в мире большой популярностью. Ежегодно на «зеленый континент» прибывает масса туристов. Поэтому биологические ресурсы материка можно рассматривать и как часть рекреационных ресурсов, способствующих развитию международного туризма.
Источник
Австралія: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси, населення
Австра́лія — континент, розташований у Південній півкулі Землі. Омивається водами Індійського океану та Тихого океану. Це найменший і найвіддаленіший від інших материк на земній кулі.
Першим у 1606 р. на західне узбережжя півострова Кейп-Йорк висадився голандський мореплавець Вілем Янсзон. Територія була названа ранніми європейськими дослідниками, які вірили, що австралійський материк був набагато більше, ніж вони поки що відкрили. Мандрівник Меттью Фліндерс(1774—1814), що першим досліджував австралійський берег і зробив його карту, використав термін «Австралія» у своїй роботі.
Переважна частина Австралії має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар’єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонна різновидність); на південному-заході і південному-сході узбережжі, а також на Тасманії — субтропічнийморський клімат.
Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кдж/см² на рік, у внутрішніх районах — 750 кдж/см²; радіаційний баланс на більшій частині території — 250—290 кдж/см², на півночі і північному сході — 335 кдж/см². При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20 °C. Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур 53,1 °C спостерігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.
Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар’єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38% площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Найнижчі опади в районі озера Ейр (100 мм) і на рівнині Налларбор (50 мм). Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Посухи спричинюють дуже часті пожежі, боротьба з якими є для австралійців цілком рутинною справою. Влітку (грудень — лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється Австралійський мінімум тиску, у який із північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° південної широти вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм.
На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом’якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів простежується на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний. Взимку (червень — серпень) спадні струми висотних антициклонів досягають охолодженої поверхні материка; над Центральною Австралією чітко виражений Австралійський максимум тиску. Вітри, що рухаються від нього, несуть сухе континентальне тропічне повітря на півночі і північному заході, з чим пов’язаний сухий сезон на материку на північ від 15° південної широти.
Над Південною Австралією випадають циклонічні дощі на лінії полярного фронту між помірними і тропічними повітряними масами (у Перте за червень — серпень випадає 494 мм опадів — 55% річних). На східному узбережжі на південь від Сіднеядощі розподілені рівномірно протягом року, підсилюючись восени з активізацією циклонічної діяльності на полярному фронті.
Залежно від термобаричних умов і характеру зволоження в Австралії виділяються пояси субекваторіального, тропічного ісубтропічного клімату. Великий Вододільний хребет, що затримує теплі і вологі вітри з Тихого океану, загострює розходження в ступені зволоження східного узбережжя і внутрішніх районів Австралії і відокремлює океанічні сектори у всіх поясах. Пояс субекваторіального клімату на північ від 20° пд.ш. характеризується постійно високими температурами (20-28°С) і чергуванням літніх вологих і зимового сухого сезонів. Майже повністю лежить у внутрішньоматериковому секторі, лише на північному сході узбережжя виділяється вологіший океанічний сектор. Найбільшу площу займає пояс тропічного (пасатного) клімату між 18° і 30° південної широти із секторами — континентальним пустельним (центр) і напівпустельним (на заході, півночі і сході від 145° східної довготи) і морським (на східному узбережжі і навітряних схилах гір) з жарким вологим літом і теплою менш вологою зимою.
Пояс субтропічного клімату включає Південну Австралію; у ньому виділяються сектори: південно-західний середземноморський з жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою, південно-східний мусонний, рівномірно вологий протягом року, і континентальний зі зростаючою до центра посушливістю, аж до пустельного на схід рівнини Налларбор.
Сучасне населення Австралії сформувалось за рахунок емігрантів. Аборигенів або нищили, або заганяли в найнесприятливіші для життя місця. Зараз їхня частка не перевищує 1,5 %. Урядові програми щодо покращення їхнього становища поки що не досягають очікуваних результатів. Основну масу емігрантів спочатку становили англійці. їх мова і культура визначили етнічну спрямованість сучасного австралійського суспільства. Після другої світової війни Австралія прийняла багато так званих «переміщених осіб», а також вихідців з європейського півдня і сходу — італійців, юґославів, греків тощо. Серед них було понад 20 тис. переселенців-українців. До самого останнього часу уряд проводив політику «білої Австралії». Зараз робиться послаблення для в’їзду в країну представників інших рас. Населення на континенті розміщене відповідно до природного середовища. Субекваторіальна савана, тропічні пустелі і напівпустелі практично не заселені. Найгустіше заселені південно-східна, разом з Тасманією, південно-західна окраїни — добре зволожені субтропічні, помірні і, частково, тропічні прибережні райони. Австралія має дуже високу частку міських жителів — 85 % (один з найвищих показників у світі). Особливе місце серед міських поселень займають столиці штатів.
Серед міських поселень привертають увагу три групи міст. По-перше, це маленькі гірничі міста, які розкидані по всьому континенту і є його невід’ємною рисою. По-друге, це столиці штатів. У минулому, і навіть до деякої міри й зараз, штати — колишні окремі колонії — розвивалися як самостійні одиниці. Тому кожна столиця стала не тільки політичним, а й головним комерційним, індустріальним і культурним центром штату. Зараз п’ять з них — Аделаїда, Брісбен, Мельбурн, Перт і Сідней мають понад 1 млн жителів кожна і змагаються між собою в розвитку новітніх виробництв, закладів науки і культури.
Австралійський Союз має коротку історію і бідний на історичні пам’ятки. В таких умовах кожне столичне місто прагне як до фіксації минулого, так і до використання всього нового. Висотна модерна забудова ділових центрів столиць, їхні університети, музеї, концертні зали, спортивні споруди тощо і субурбанізовані охайні і впорядковані передмістя — все це запозичено в кращих містах Європи та США.
Третю групу австралійських міст складають середні за розмірами центри, які виникли поруч зі столицями, взявши на себе функції різних галузей важкої промисловості. Це Ньюкасл, Вуллонґонґ і Порт-Кембла біля Сіднея, Джілонґ біля Мельбурна, Уайалла біля Аделаїди, Фрімантл і Куїнана біля Перта та інші. Вони в значній мірі звільнили столиці від «брудних» галузей виробництва. Австралія — багата країна з високим ІРЛП і високим рівнем життя. Як культурний регіон вона сформувалась під впливом Великобританії. Одночасно на неї все більший вплив мають США.
Источник