МОН планує реформувати природничо-математичну освіту
Міністерством освіти і науки розроблено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти. Проект документа винесений для громадського обговорення.
Автори концепції зазначають, що Україна відчуває дефіцит фахівців, які роблять найбільш вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту. Вагомою причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зменшення зацікавленості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у молоді, про що свідчить негативна динаміка кількості випускників шкіл, які проходять ЗНО з математики, фізики, хімії та біології.
«Природничо-математична освіта (STEM-освіта) має стати ключовим напрямом розвитку освітньої галузі, складовою державної політики щодо зміцнення конкурентоздатності економіки та розвитку людського капіталу, одним з головних чинників інноваційного розвитку освіти, що відповідає запитам сучасної економіки та потребам суспільства», — йдеться у проекті концепції.
Окрім того, автори концепції наголошують, що у галузі природничо-математичної освіти наявні проблеми, які є наслідком загальних проблем у сфері середньої освіти, зокрема: зниження рівня викладання природничо-математичних предметів, недосконалість змісту шкільної освіти, невідповідність змісту природничо-математичної освіти вимогам сьогодення, низька заробітна плата, соціальна незахищеність учителів, відсутність відповідних умов в окремих школах для забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання природничо-математичних предметів тощо.
Головною метою концепції є сприяння розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) як фундаменту конкурентоздатності та економічного зростання нашої держави, що покликані формувати новітні STEM-компетентності громадян, підготувати фахівців нової генерації, здатних до засвоєння, втілення та розробки сучасних знань та новітніх технологій.
Концепція спрямована на модернізацію природничо-математичної освіти, широкомасштабне впровадження STEM-освіти на рівнях дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти; врахування завдань природничо-математичної (STEM-освіти) при плануванні бюджетних асигнувань; залучення широкої громадськості до підтримки впровадження STEM-освіти через партнерство з роботодавцями та науковими установами.
У проекті документа наголошується, що з метою активного залучення молоді до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності, удосконалення основних STEM-умінь, включаючи обчислювальне мислення, та здобуття цифрової грамотності потрібно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу.
Актуальним напрямом інноваційного розвитку освіти є STEM-орієнтований підхід до навчання, у якому академічні терміни супроводжуються прикладами із реального життя.
Концепція визначає основні завдання STEM-освіти та окреслює умови її реалізації.
Автори Концепції розвитку природничо-математичної освіти очікують, що впровадження STEM-освіти в освітній процес дозволить підвищити якість освіти, формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, ранню професійну самовизначеність школярів, популяризувати інженерні професії поширювати інноваційний педагогічний досвід та освітні технології тощо.
Пропозиції та зауваження до проекту концепції можна надсилати до 04 червня 2020 року на е-пошту [email protected] з темою повідомлення «Громадське обговорення».
Источник
Ухвалено Концепцію природничо-математичної освіти
Кабінет Міністрів ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
Відповідне рішення було ухвалено під час засідання уряду.
Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її впровадження на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
За словами в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, запровадження STEM-освіти не тільки дозволить вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, а й допоможе учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій.
«Одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій. Ми прагнемо, щоб науково-технічні, математичні, інженерні професії стали знову популярними, а цю популярність потрібно розвивати із отриманих знань у школі», – зазначив Шкарлет.
Планується, що навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
Розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти.
У Міністерстві освіти зазначають, що STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
Як відомо, система STEM-освіти базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності.
Источник
STEM-освіта
STEM (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics) – природничі науки, технології, інженерія та математика. Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).
П осилення ролі STEM-освіти є одним із пріоритетів модернізації освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.
STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності.
Використання провідного принципу STEM-освіти – інтеграції, дозволяє здійснювати модернізацію методологічних засад, змісту, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, технологізацію процесу навчання та сформувати: навички розв’язання складних (комплексних) практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей, математичної та природничої грамотності; всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей; навички оволодіння засобами пізнавальної, дослідної та практичної діяльності; виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти впродовж життя, формування умінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Істотна роль в інтегративному підході реалізації STEM-освіти приділяється математиці: послідовному, ґрунтовному, якісному її викладанню.
Реалізуючи основні завдання, розвиток STEM-освіти у закладах освіти забезпечується на таких рівнях:
початковий – стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість;
базовий – формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проєктної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії;
профільний – поглиблене оволодіння системою знань і умінь STEM-освіти методами наукових досліджень, реалізація інноваційних проєктів.
вищий/професійний – становлення фахівців різних науково-технічних, інженерних професій на базі закладів вищої освіти, а також підвищення професійної майстерності педагогічних працівників із впровадження нових методик викладання, відповідних курсів та реалізації інноваційних проектів.
STEM-освіта запроваджується в умовах інтеграції усіх видів освіти: формальної, неформальної, інформальної.
Розвиток STEM-освіти забезпечується шляхом співпраці представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти.
Для ефективного розвитку напрямів STEM-освіти першочерговим завданням є: розробка науково-методичного забезпечення та упровадження сучасних засобів навчання; підготовка та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; розширення мережі регіональних STEM-центрів/лабораторій; проведення науково-прикладних досліджень; аналіз процесу розбудови та динаміки розвитку STEM-освіти, виявлення проблем та прогнозування подальших тенденцій впровадження напрямів STEM-освіти.
Источник
Концепцію розвитку природничо математичної освіти stem освіти
Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. Це відбулось, 5 серпня 2020 року, під час засідання Уряду.
“Запровадження STEM-освіти не тільки дозволить вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, а й допоможе учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Адже одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій. Ми прагнемо, щоб науково-технічні, математичні, інженерні професії стали знову популярними, а цю популярність потрібно розвивати із отриманих знань у школі”, – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.
Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
Розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти.
STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
STEM-освіта (Science, Technology, Engineering and Mathematics) – система природничої і математичної освітніх галузей, яка має на меті розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей.
Вона базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності.
Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України оприлюднило рекомендації для початку навчального року в школах.
Источник