Твір-роздум про природу
Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті!
А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.
Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих
будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення.
Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким
ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, “людському” світі.
Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі.
Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі.
Источник
Твір «Природа — наша мати»
Людина та природа повинні бути разом. Ми звикли отримувати від природи все, що нам тільки заманеться. Це насолода теплою сонячною погодою, купання у водоймах, смачні фрукти, овочі, горіхи та насіннячка. Мисливці вбивають диких тварин заради смачного м’яса й цінного хутра, рибалки у великій кількості виловлюють риб в озерах, річках і морях, забуваючи, що всі вони — живі істоти.
Людина не є царем природи. Ми повністю від неї залежимо. Завжди треба пам’ятати, що не можна порушувати природний баланс. Якщо знищити тварин, що приносять користь природі, то зросте чисельність шкідників, від яких постраждають зелені насадження. Люди вирубують ліси, хоча вони потрібні для очищення повітря та отримання кисню, що такий необхідний для дихання всього живого.
Деяка діяльність людей завдає величезної шкоди довкіллю, особливо, якщо доводиться забруднювати його. Багато промислових підприємств скидають свої відходи в річки, що веде до загибелі риб і водоплавних птахів. З труб заводів і фабрик виділяються в атмосферу шкідливі парникові гази. Велика кількість транспорту забруднює повітря вихлопними газами. Через нераціональне використання сільськогосподарських земель знижується родючість ґрунту.
Нам треба одуматися та терміново зупинитися. Не можна забувати, що всі ми — діти природи. Вона — наша мати, тож треба її оберігати!
Природа — наша мати, треба її оберігати!
Які ми стали далекі від природи! Забули, що вона — наша рідна матір. Огороджуємо себе від неї бетонними та цегляними будинками, створюємо машини, електроніку…
Виходить, що завдяки цивілізації людина дедалі відокремлюється від природи та забуває проявляти про неї турботу. Але не можна забувати, що завдаючи шкоди природі, людина одночасно шкодить і собі.
Для того щоб дихати чистим повітрям, пити воду з природних водойм, їсти екологічно чисті продукти, необхідно попрацювати, подбати про збереження навколишнього середовища. Найперше, що повинна зробити кожна людина — це посадити й виростити дерево, яке не тільки прикрасить довкілля, але і зробить повітря чистішим. Можна подбати про домашніх вихованців. Завдяки їм люди відчувають себе ближче до природи, стають добрішими.
Щоб зберегти зв’язок з природою, бажано в вихідні дні виїжджати за місто, прогулюватися лісом, купатися в озері та засмагати на сонечку. Не залишати на місці перебування сміття, пластикові пляшки, пакети. Після таких прогулянок наше життя наповнюється енергією, а настрій поліпшується. Навіть при великій зайнятості людина обов’язково повинна не забувати про своє походження, знаходити час для усамітнення з природою. Адже вона нас годує, зігріває та наповнює життя приємними враженнями.
Природа — наша мати, тож треба її оберігати!
Твір-роздум на тему «Природа — мати, будь же сином!»
Природа — це велика й загадкова мати, яка дає нам життя, надію та красу. Вона дає нам повітря, воду, їжу та місце для життя. Мати Природа не тільки забезпечує наші фізичні потреби, але й надає духовне надбання та відпочинок від міської метушні.
Але чи завжди ми поводимось як її діти? Чи відносимось до неї з повагою та піклуємось про неї так, як вона піклується про нас? Чи дійсно буваємо її синами та доньками? На жаль, часто ми поводимось з Природою як з бездушним об’єктом, який слід використовувати до вичерпання останніх ресурсів.
Щодня ми забираємо з Природи її багатства, руйнуємо ліси, забруднюємо повітря і воду, знищуємо життя тварин і рослин. Ми не усвідомлюємо, що кожна наша дія має наслідки для всіх інших істот, які живуть на цій планеті. Ми не усвідомлюємо, що коли знищуємо Природу, то знищуємо самі себе.
Тому ми повинні зрозуміти, що Природа — це наша мати, і ми повинні бути гідними звання її дітей.
Источник
Твір на тему «Природа — наш дім»
Природа — наш рідний дім. Проста істина, з дитинства відома кожному. Але чомусь не всі про це пам’ятають. Або не хочуть пам’ятати.
А свій будинок треба захищати. Уявіть собі, що у вашому будинку поб’ють вікна, виб’ють двері, зірвуть шпалери й розкриють підлогу, розкидають всюди сміття. Що ви будете робити? Упевнений, ви станете його ремонтувати: поставляєте вікна й двері, покладете нову підлогу, доклеїте шпалери. А тепер уявіть, що ваш будинок руйнує і розкидає в ньому сміття не хтось чужий, а ви самі й ваші батьки. І чим довше ви живете, тим більше забруднюєте та руйнуєте свій будинок, зрідка замислюючись про наслідки. Абсурд, чи не так?
Але саме це зараз і роблять люди з природою. Людство по максимуму використовує всі доступні природні ресурси, не піклуючись про те, що дістанеться нашим дітям. Як то кажуть, після нас хоч потоп. Згідно з цим принципом живе велика частина населення планети. Ми знищуємо ліси, винищує сотні видів тварин і рослин, видобуваємо мільйони тонн корисних копалин. А що ми даємо природі натомість? Мільярди кубометрів сміття, забруднені нафтопродуктами та хімічними відходами річки й моря, отруєне повітря і величезні території, непридатні для життя через високий рівень радіації. Крок за кроком, пляшка за пляшкою, дерево за деревом ми руйнуємо свій будинок, свою планету.
Деякі, звичайно, скажуть, що нічого страшного не відбувається. Адже є ще багато місць, де природа залишилася практично недоторканою — Сахара, Австралія, Сибір, Антарктида. Але насправді ці місця малопридатні для життя. Ви не зможете посадити зернові в тайгових болотах, не зможете пасти корів в африканських і австралійських пустелях, не зможете полювати на безкрайніх крижаних просторах Антарктиди. Якщо ми сьогодні не подбаємо про природу, то завтра нам не буде чого їсти та не буде де жити, а післязавтра ми просто зникнемо з лиця землі.
Сьогодні, коли на вулиці двадцять перше століття, століття високих технологій, ми стоїмо на роздоріжжі. Позаду нас — минуле. Попереду — два варіанти майбутнього. Якщо ми підемо по першому шляху, то вже в кінці століття отримаємо Землю, більшу частину якої займуть пустелі. Внаслідок глобального потепління величезні ділянки суші підуть під воду, а залишки людства воюватимуть за останні природні ресурси, в той час як на планеті бушуватимуть люті урагани. Другий шлях — це шлях відновлення природи. Ми та наші предки своєю діяльністю завдали величезної шкоди нашому дому. І для того, щоб вижити, люди в двадцять першому столітті повинні почати відновлювати природу. Збереження видів, боротьба з браконьєрством, створення нових «легких» планети, перероблювання сміття, очищення водойм, альтернативні джерела енергії — все це повинно стати не порожніми словами з вуст політиків, а почати втілюватися в реальному житті. Для цього будуть потрібні колосальні вкладення, співпраця десятків, а то і сотень держав, розвиток науки й нових технологій.
Але починати все-таки треба з себе. Якби кожен житель планети висаджував по одному дереву на рік, то вже за двадцять-тридцять років на Землі з’явився б ліс, який за розмірами можна порівняти з вологими тропічними лісами Південної Америки. Якби кожна людина кидала сміття в урну, то в океані не дрейфував би острів з пляшок і пластика площею в два мільйони квадратних кілометрів. Якби кожна людина економила світло, воду та електроенергію, то були б збережені найбільші родовища корисних копалин.
Дбайте про свій будинок. Кидайте сміття в урни, садіть дерева, економте ресурси, розчищайте джерела. І тоді через п’ятдесят років ви будете сидіти в сімейному колі та розповідати онукам, як садили дерева в улюбленому парку, а не боротися за виживання на спустошеній планеті.
Отже, завжди пам’ятайте: природа — наш дім. Бережіть його!
Источник
Твір на тему: “Природа в моєму житті”
Природа – колиска людського життя, наша рідна стихія. Ніхто не зможе жити без води, землі, повітря, їжі. Коли подумаєш про невід’ємну красу заходу або сходу сонця, про весняний дзвінке дзюркотіння струмка, про аромати молодих клейких листочків, про фарби осіннього лісу, – стане ясно, що нам потрібно щось ще, окрім щоденних потреб – дихати, пити і їсти. Нам потрібна краса природи, її сила і підтримка. У планах по “освоєнню” природи треба передбачати головне: не завдавати їй шкоди. “Завдяки” людству природа стала потребувати
Зараз про це думають інженери, вчені, все населення нашої Землі. Чому в наш час великих відкриттів і досягнень проблема охорони природи стала такою важливою і необхідною? Якщо ми вчасно не надамо допомогу природі, вона помре. Що ж тоді відбудеться на Землі? Земля загине. І в цьому буде повна вина людства.
Як же я можу допомогти природі, захистити її. Це спочатку здається все легко і просто. Ні, це дуже трудомістка робота, яка вимагає не п’ять і навіть не десять років, вона вимагає все життя. Щоб допомагати природі, потрібні
знання та вміння. Отримати їх можна з книг досвіду інших людей, власних спостережень. Природа повна найцікавіших фактів, найглибших таємниць і цікавих загадок.
В даний час я можу лише небагато. Наприклад, підгодовувати і навіть рятувати тварин, що потрапили в біду; боротися зі сміттям – адже це величезна проблема 21 століття; так само я можу виготовляти годівниці і будиночки для птахів; надавати допомогу хворим деревам і чагарникам. На місці старих, загиблих рослин я можу посадити нові і надалі за ними доглядати.
Один з напрямків природоохоронної діяльності – збереження багатств природи: економне використання води, газу, паперу, тепла, електрики; збір металобрухту і макулатури.
У майбутньому я хочу стати ветеринарним лікарем. Я мрію відкрити свою клініку, а згодом – притулок для бездомних, хворих тварин. Я їх буду лікувати. Також я хочу створити свій сайт, куди буду розміщувати інформацію про цих тварин. Я впевнена, що знайдуться люди, які захочуть взяти собі домашнього вихованця. Я буду відслідковувати подальше життя моїх підопічних, у яких, напевно, будуть хороші господарі. Це буде теж своєрідний внесок у захист природи.
Источник