Природні енергетичні корисні копалини

Підручник Географія 8 клас — П. О. Масляк — Аксіома 2016

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

§ 20. КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

1. Пригадайте, що таке гірські породи та мінерали.

2. На які групи за походженням їх поділяють?

Корисні копалини України та їх класифікація. Україна належить до найбагатших на корисні копалини країн світу. Вона має запаси світового значення деяких видів корисних копалин і вирізняється їх різноманітністю та зосередженням багатьох видів взаємодоповнювальних копалин у безпосередньому сусідстві. Це створює сприятливі передумови для раціонального господарського використання викопних ресурсів.

Корисні копалини тісно пов’язані з геологічною будовою території. Її розмаїття зумовлює наявність різних корисних копалин (мал. 54).

Корисні копалини класифікують за різними ознаками. Ми об’єднаємо їх у групи за способом використання в господарстві:

1) паливно-енергетичні (нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, уран); 2) рудні (залізна і марганцеві руди, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові та руди інших металів, руди благородних металів); 3) гірничо-хімічна сировина (фосфати, апатити, калійна і кухонна солі, сірка, барит, бром тощо); 4) будівельні матеріали і нерудні корисні копалини (пісок, глина, будівельне каміння, напівдорогоцінне і дорогоцінне каміння тощо); 5) гідромінеральні (підземні прісні і мінеральні води) (мал. 55).

Мал. 54. Корисні копалини України

Мал. 55. Корисні копалини: а) кам’яне вугілля; б) залізна руда; в) агат; г) топаз

? Які з цих корисних копалин є у вашій місцевості?

Паливні корисні копалини. Україна є багатою на паливні корисні копалини (вугілля, нафту, природний газ, горючі сланці, торф і уран). Кам’яне вугілля високої якості залягає на Донбасі та на межі між Львівською і Волинською областями. Є можливість будувати нові шахти, особливо в Дніпропетровській області, із загальним обсягом видобутку вугілля до 130 млн т. Буре вугілля залягає на Правобережжі. Найвідоміше родовище знаходиться в Олександрії на Кіровоградщині. У кількох областях виявлено родовища горючих сланців, запаси яких перевищують 3 млрд т.

Запаси нафти та природного газу зосереджені в Передкарпатті, на Лівобережжі та півдні країни. У 60-ті роки ХХ ст. родовище газу Шебелинка в Харківській області було найбільшим у світі. Геологічна будова мілководдя Чорного й Азовського морів аналогічна геологічній будові дна Перської затоки й Каспійського моря. Це вказує на те, що в Україні на її Чорноморському шельфі зосереджені запаси нафти й газу світового значення. Природний газ уже зараз видобувають з дна Чорного моря. Останній час впроваджено в експлуатацію методи видобутку так званих сланцевих нафти і газу. В нашій країні знайдено великі запаси сланцевих вуглеводнів. Це відкриває великі перспективи перетворення України в їх виробника.

Україна володіє також великими запасами торфу, найбільша потужність залягання яких досягає 6 м.

— Знайдіть на карті райони поширення торфу та поясніть, чому український торф має таку велику потужність залягання.

Великі перспективи відкриваються перед нашою державою і у розробці горючих сланців. Уже попередні дані вказують на те, що як на Правобережжі, так і в лівобережній частині України зосереджено декілька мільярдів тонн цієї важливої паливної і хімічної сировини.

Україна також належить до найбагатших держав у світі за запасами урану. Більше третини території країни займає Український щит. Майже скрізь тут залягають радіоактивні гірські породи. Особливо значними запаси урану є в Київській, Черкаській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.

Донецький кам’яновугільний басейн у межах України займає територію понад 150 тис. км 2 у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Харківській областях. Це понад 300 пластів вугілля потужністю не більше 1,2—1,5 м до глибини 1800 м. Тут видобувають коксівне, газове, жирне вугілля, антрацит тощо.

Львівсько-Волинський басейн площею 10 тис. км 2 розташований у межах Галицько-Волинської западини. Шари вугілля пересічної товщини 0,5-1,5 м (до 2,8 м) розташовані на глибині 250-750 м. Видобувають сірчане, середньозольне, довгополум’яне і жирне вугілля.

Буре вугілля Дніпровського, або Правобережного, басейну площею близько 150 тис. км 2 залягає в зниженнях Українського щита на глибині 20-50 м (іноді більше 100), його видобувають переважно відкритим способом. Родовища бурого вугілля місцевого значення відомі також у Придністров’ї, Передкарпатті й Закарпатті, Харківській і Полтавській областях.

В Україні існують три нафтогазоносні райони: Західний, Східний, Південний.

Західний район — це Передкарпатський прогин (Івано-Франківська і Львівська області), Українські складчасті Карпати, Закарпатська западина. Нафта і газ залягають в Передкарпатті на глибинах від 100-150 до 2500 м і більше (Долинське, Бориславське, Небелівське, Битківське, Ріпнянське, Старунське, Стрільбищенське промислові родовища). Відкрито Страшевицьке нафтове та Тинівське газове родовища. Газові родовища (понад 30) зосереджені переважно в зовнішній зоні Передкарпатського прогину (Угорське, Рудківське, Дашавське, Опарське, Більче-Волицьке, Калуське, Коханівське тощо).

Східний район розташований у межах Дніпровсько-Донецької западини та території Полтавської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької та Луганської областей. Тут розташовано 50 нафтових, газових та нафтогазових родовищ, в яких зосереджено близько 80%запасів України. Головні нафтові родовища: Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське, Кибинцівське, Глинсько-Розбишівське в Полтавській області, Качанівське, Рибальське в Сумській та Прилуцьке, Гнідицівське і Леляківське в Чернігівській області. Байрацьке газове родовище (Полтавщина) є найбагатшим із відкритих за останні 15 років.

Південний район розташований у Причорноморській западині, акваторії Азовського і частково Чорного морів. Понад 60 нафтогазових родовищ району, серед яких: Джанкойське, Глібовське, Стрілківське, Жовтневе (в Степовому Криму) мають глибини до 2500 м. Родовища нафти відомі на Керченському і Тарханкутському півостровах.

За допомогою карт шкільного географічного атласу заповніть таблицю в зошиті:

Источник

Що таке енергетичні мінерали? (з прикладами)

Theенергетичні мінерали Це мінерали, метали, гірські породи та вуглеводні (тверді та рідкі), які видобуваються із землі та використовуються у широкому спектрі галузей промисловості, пов’язаних з будівництвом, виробництвом, сільським господарством та енергопостачанням.

Енергетичні корисні копалини використовуються для виробництва електроенергії, палива для транспортування, опалення будинків та офісів або для виробництва пластмас. Енергетичні корисні копалини включають вугілля, нафту, природний газ та уран.

Майже всі матеріали на Землі використовуються людьми для чогось. Нам потрібні метали для виготовлення машин, гравій для виготовлення доріг та будівель, пісок для виготовлення комп’ютерних чіпів, вапняк та гіпс для виготовлення бетону або глина для виготовлення кераміки.

У свою чергу, ми використовуємо золото, срібло, мідь та алюміній для виготовлення електричних схем та алмазів, а корунд (сапфір, рубін, смарагд) для абразивів та ювелірних виробів.

Корисні копалини можна розділити на дві основні категорії: металеві та нерудні.

Металевими ресурсами є такі елементи, як золото, срібло, олово, мідь, свинець, цинк, залізо, нікель, хром та алюміній. Нерудні ресурси-це матеріали або елементи, такі як пісок, гравій, гіпс, галіт, уран або розмірний камінь.

Характеристика енергетичних корисних копалин

Енергетичний мінерал або мінеральний ресурс — це порода, збагачена одним або кількома корисними матеріалами. Пошук і експлуатація мінеральних ресурсів вимагає застосування принципів геології.

Деякі мінерали використовуються в грунті, що означає, що вони потребують невеликої або взагалі додаткової обробки. Наприклад, дорогоцінні камені, пісок, гравій або сіль (галіт).

Однак більшість мінеральних ресурсів перед їх використанням необхідно переробити. Наприклад: залізо міститься у великій кількості в рудах, але процес вилучення заліза з різних руд змінюється за вартістю залежно від руди.

Видобуток заліза з оксидних мінералів, таких як гематит (Fe2O3), магнетит (Fe3O4) або лімоніт [Fe (OH)], є менш дорогим.

Незважаючи на те, що залізо також виробляється в олівінах, піроксенах, амфіболах та біотиті, концентрація заліза в цих мінералах нижча, а вартість видобутку зростає, оскільки міцні зв’язки між залізом, кремнієм та киснем мають бути порушені.

Алюміній — третій за поширеністю мінерал у земній корі. Він зустрічається в найпоширеніших мінеральних ресурсах земної кори, тому вони, як правило, є найбільш затребуваними. Це пояснює, чому переробка алюмінієвих банок є вигідною, оскільки алюміній у банках не потрібно відокремлювати від кисню або кремнію.

Оскільки витрати на видобуток, трудовитрати та витрати на енергію змінюються з плином часу та залежать від країни до країни, те, що становить економічно вигідне родовище корисних копалин, значно змінюється у часі та місці. Загалом, чим вища концентрація речовини, тим економічнішою буде шахта.

Тому енергетичний мінерал — це матеріал, з якого можна економічно видобути одну або кілька цінних речовин. Родовище корисних копалин буде складатися з мінералів, які містять цю цінну речовину.

Різні мінеральні ресурси вимагають різних концентрацій, щоб бути прибутковими. Однак концентрація, яку можна видобути економічно, змінюється через такі економічні умови, як попит на речовину та вартість видобутку.

Наприклад: концентрація міді в родовищах за всю історію змінилася. З 1880 по 1960 рр. Сорт мідної руди демонстрував постійне зниження приблизно з 3% до менш ніж 1%, головним чином через збільшення ефективності видобутку.

Між 1960 і 1980 роками ця вартість зросла більш ніж до 1% через зростання витрат на енергію та велику пропозицію, що виробляється дешевшою робочою силою в інших країнах.

Ціни на золото щодня змінюються. Коли ціни на золото високі, старі занедбані шахти відкриваються знову, а коли ціна падає, золоті копальні закриваються.

У країнах першого світу вартість робочої сили в даний час настільки висока, що лише кілька золотих копалень можуть працювати прибутково, що є ситуацією, абсолютно протилежною країнам третього світу, де концентрація корисних копалин у золоті є набагато нижчою, ніж у країнах першого світу.

Для кожної речовини ми можемо визначити необхідну концентрацію на родовищі корисних копалин для вигідного видобутку.

Розділивши цю економічну концентрацію на середню кількість кори для цієї речовини, ми можемо визначити значення, яке називається коефіцієнтом концентрації.

Приклади та велика кількість енергетичних мінералів

Нижче наведено середню кількість енергії та коефіцієнти концентрації енергії для деяких із загальновизнаних мінеральних ресурсів.

Наприклад, середній вміст алюмінію в земній корі становить 8% і має коефіцієнт концентрації від 3 до 4.

Це означає, що економічний запас алюмінію повинен містити від 3 до 4 разів більше, ніж середня земна кора, тобто від 24 до 32% алюмінію, щоб бути економічним.

• Алюміній; 8% від 3 до 4
• Залізо; 5,8% від 6 до 7
• Титан; 0,86% від 25 до 100
• Хром; 0,0096% від 4000 до 5000
• Цинк; 0,0082% від 300
• Мідь; 0,0058% від 100 до 200
• Срібло; 0,000008% від більш ніж 1000
• Платина; 0,0000005% від 600
• Золото; 0,0000002% від 4000 до 5000
• Урану; 0,00016% від 500 до 1000

Посилання

1. Edens B, DiMatteo I. Проблеми класифікації мінеральних та енергетичних ресурсів (2007). Йоганнесбург: Екологічний облік.
2. Хас Дж. Л., Колшус К. Е. Гармонізація класифікації викопної енергії та мінеральних ресурсів (2006). Нью -Йорк: засідання Лондонської групи.
3. Хефферан К, О’Браєн Дж. Матеріали Землі (2010). Уайлі-Блеквелл.
4. Мондаль П. Мінеральні ресурси: визначення, види, використання та експлуатація (2016). Отримано з: www.yourarticlelibrary.com
5. Мінеральні ресурси Нельсона (2012). Отримано з: www.tulane.edu
6. Нікель Е. Визначення мінералу (1995). Канадський мінералог.
7. Венк Н, Булах А. Корисні копалини: їх будова та походження (2004). Cambridge University Press.

Источник