§ 54. Природні зони помірного кліматичного поясу
У межах помірного кліматичного поясу існує найбільше природних зон: хвойні (тайга), мішані й широколисті, мусонні ліси, лісостеп, степ, напівпустелі та пустелі.
Знайдіть місцезнаходження цих природних зон на карті.
Зона тайги займає найбільшу площу і простягається через всю Євразію від Атлантичного до Тихого океану. Тут тепліше, ніж у лісотундрі, і є умови для росту дерев, але не для всіх, а тільки для морозостійких хвойних дерев — ялини, сосни тощо. Далі на схід, за Уральськими горами, стає ще холодніше. На підзолистих ґрунтах ростуть ялиця, сибірська сосна (кедр) і модрина — єдина з хвойних порід, яка, як листяне дерево, скидає хвою (мал. 228).
Температура повітря найтеплішого місяця липня тут коливається від +10 на півночі до +18 °С на півдні. Зими дуже холодні з t °С -40, -50 °С. У східній частині зони панує багаторічна мерзлота.
В тайзі значні території є заболоченими. Поясніть, чому тут утворилися болота.
У тайзі знаходять схованку і поживу різноманітні тварини. В сосново-модриновій тайзі багато трави, є ягоди і плоди чагарників, кедрові горіхи тощо. Тому тут багато оленів, лосів, білок, бурих ведмедів, росомах, вовків, лисиць, дятлів, шишкарів тощо.
Для людини основним природним ресурсом тайги є деревина цінних хвойних порід. Поширеним також є полювання на хутрових тварин (мал. 229).
Зони широколистих і мішаних лісів знаходяться на заході і сході Євразії. На заході їх існування пов’язане з пом’якшуючим впливом Атлантичного океану, на сході — Тихого. Ці дві ділянки зони не з’єднані між собою і, на відміну від зони тайги, не оперізують материк із заходу на схід. В Європі на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть мішані ліси з ялини, дуба, сосни і липи. Південніше тепла і вологи достатньо для росту широколистих лісів із бука, граба і дуба на бурих лісових ґрунтах.
Поясніть, який вплив Атлантичного і Тихого океанів сприяв утворенню зони широколистих і мішаних лісів.
У густозаселеній середній Європі ці ліси були вирубані ще у XVIII ст. Нині у заповідниках, штучно насаджених лісах і в горах зустрічаються вовки, рисі, ведмеді. Об’єктом полювання у дозволених місцях є козулі, благородні олені, кабани, лані, серни, муфлони, зайці, куріпки й фазани (мал. 230). У східній частині зони (Польща, Білорусь, Україна) зростає чисельність зубрів, які на початку XX ст. залишилися лише в зоопарках.
Мал. 230. Кабан, благородний олень, фазан, куріпка
Мусонні ліси ростуть на узбережжі Японського моря і мають унікальний рослинний і тваринний світ. Ця територія знаходиться на широті південної Італії або Туреччини, де панують субтропіки. Але зимові мусони з материка приносять сюди морози до -40, -50 °С. Через це тут утворилося дивне поєднання рослин і тварин півночі й півдня. На кордоні Росії, Китаю і КНДР ростуть даурська модрина, корейський кедр, корейська і саянська ялини, монгольський дуб, жовта береза, амурський оксамит, маньчжурський горіх, уссурійська груша. Як в екваторіальному лісі, вони перевиті амурським виноградом, лимонником, актинідією (мал. 235). Тут ростуть знамениті тонізуючі рослини — елеутерокок і женьшень.
Тваринний світ дуже багатий. Тут поєднуються його північні й південні види: горал, ізюбр, плямистий олень, козуля, кабарга, лось, кабан. Серед хижаків виділяється знаменитий уссурійський тигр довжиною до 3-х метрів і вагою 350 кг. Тут водяться леопарди, бурий і чорний ведмеді, вовки, соболі, єнотоподібні собаки, росомахи тощо (мал. 232).
Мал. 231. Лимонник, актінідія
Лісостепова зона є перехідною між лісами й степами. Її немає на заході і на крайньому сході материка. Ґрунти під лісами — сірі лісові, а під безлісими степовими ділянками — чорноземи. В минулому з півночі на південь частка лісів поступово зменшувалася і збільшувалася площа ділянок степу. Оскільки природні умови для життя і виробничої діяльності людей тут є одними з найкращих у світі, природу сильно змінено. Ліси вирубано, степи розорано. В цій зоні розташовано більше третини території України.
Пригадайте, які природні зони інших материків найбільше змінено сільськогосподарською діяльністю людини.
У минулому в лісостепу західної частини Євразії переважали дуб, липа, ясен і граб. У Сибіру — береза й осика. З тварин і нині зустрічаються як лісові види (білка, заєць-русак, лось), так і степові (великий тушканчик, ховрах) (мал. 233).
Степова зона в Євразії виражена дуже добре. Тут ще тепліше, а опадів значно менше, ніж може випаровуватися. У таких умовах дерева вже не ростуть. У минулому степи Євразії не знали плуга і тяглися на тисячі кілометрів із заходу на схід, не досягаючи ні Атлантичного, ні Тихого океанів. Тисячі років степи належали кочовим народам. Коні й інші тварини годувалися пишною трав’янистою злаковою рослинністю. Кожен рік, на зиму, ця рослинність відмирала. Незначні опади не могли вимити перегній у глиб землі. Так утворилися родючі чорноземні і каштанові ґрунти з товстим гумусовим горизонтом.
Поміркуйте, чому саме в центральних частинах материка в помірному кліматичному поясі утворилися степи.
Мал. 233. Великий тушканчик, ховрах
Улітку в степовій зоні досить спекотно (+20-24 °С). Взимку різниця в середніх t °С січня із заходу на схід змінюється надзвичайно різко — від 0 до -30 °С. До розорювання в степах Євразії водилося багато великих тварин: дикі коні, кулани, сайгаки. Чимало було і птахів — орлів, дроф, стрепетів. Донині у степовій зоні збереглося досить багато невеликих тварин, яким неважко сховатися на ланах сільськогосподарських культур та в чисельних лісосмугах. Це полівки, тушканчики, ховрахи і хом’яки, байбаки й зайці. Вони живляться на ланах пшениці, кукурудзи й соняшника, які замінили природну рослинність степів (мал. 234).
Мал. 234. Ковиловий та сучасний степи
Пустелі та напівпустелі простягаються у центральній частині Євразії, південніше степової зони. Клімат тут різко континентальний, посушливий, з великою амплітудою коливань t °С повітря впродовж доби й року. Опадів мало, вологість повітря низька. Навесні, впродовж короткого часу, пустелі й напівпустелі вкриваються барвистим килимом квітучих трав. Вони швидко відцвітають і дають насіння. Потім усе вигорає й залишається майже голий пісок або камінь. На піску росте білий і чорний саксаул, піщана акація. Значні площі вкриті солончаками.
Пригадайте природну зону, в якій природа змінюється так само, але за інших кліматичних умов.
Тут багато гризунів: ховрахів, тушканчиків, піщанок. Зустрічаються джейран, лисиця-корсак, вовк, барханний кіт, шакал. Багато плазунів: змій (ефа, гюрза, кобра, змія-стріла), варанів (мал. 235). Скрізь трапляються скорпіони, павуки-каракурти, фаланги. В пустелях Китаю водяться двогорбий верблюд, кінь Пржевальського тощо.
Мал. 235. Кобра, скорпіон, павук-каракурт
Значна протяжність помірного клімату з заходу на схід, наявність кліматичних областей створили тут найбільшу кількість природних зон: хвойні (тайга), мішані й широколисті і мусонні ліси, лісостеп, степ, напівпустелі та пустелі.
Природні умови, рослинний і тваринний світ цих зон найбільш різноманітні. Степи і лісостепова зона зазнали найбільшого впливу господарської діяльності людини через наявність родючих чорноземних і каштанових ґрунтів.
- 1. Яка природна зона помірного поясу є найбільшою за площею? Поясніть, чому.
- 2. На які природні ресурси багата тайга?
- 3. У чому полягає унікальність мішаних мусонних лісів на сході Євразії?
- 4. Схарактеризуйте особливості природи лісостепової зони.
- 5. Поясніть, чому у степовій зоні не ростуть ліси.
- 6. Як гризуни пристосувалися до життя в степовій зоні після її господарського освоєння людиною?
- 7. Схарактеризуйте особливості тваринного світу напівпустель і пустель помірного кліматичного поясу.
Источник
Природна зона помірного поясу, які особливості мають помірні широти
Природна зона помірного поясу досить різноманітна і представлена лісовими масивами, займають величезні території. Вони плавно переходять у не менш великі степу і лісостепу, які, в свою чергу, поступаються місце напівпустель і пустель. Кожна з цих зон має унікальними кліматичними особливостями, неповторним рослинним і тваринним світом.
Лісові зони помірного поясу
На території помірного поясу розташовані лісові зони, що відрізняються між собою за складом ґрунту, переважаючою рослинності і тварин.
Тайга
На території Євразії тайгові ліси займають найбільшу площу. Завдяки теплому клімату помірного поясу в цій зоні стало можливим поява деревної рослинності. Тим не менш, всі дерева відмінно пристосовані до холодних зим. Ліси тайги представлені хвойними породами дерев: ялиною, сосною, ялицею, модриною. Однак близькість до полярних полюсів все ще дає про себе знати: великі площі тайги вкриті вічною мерзлотою.
Рис. 1. В умовах тайги здатні виживати тільки хвойні дерева.
У тайзі переважають підзолисті ґрунти. Тваринний світ представлений ведмедями, вовками, лосями, білками. Мала заселеність тайгової зони сприяє кращому збереженню природи цього краю.
Мішані та широколистяні ліси
З просуванням вглиб континенту відбувається зміна тайгового природного комплексу на зону мішаних лісів. Для неї характерний клімат зі сніжною, помірно холодною зимою і теплим літом з великою кількістю опадів. Тип грунту – більш родючий дерново-підзолистий.
Зона мішаних лісів представлена хвойними і широколистяними деревами, і, по суті, є перехідною ланкою від тайги до широколиственным лісах.
Для цього природного комплексу характерні сірі лісові ґрунти, в яких вже є гумус (близько 5%). Завдяки родючому грунту і м’якому клімату стало можливим поява широколистяних дерев.
Раніше на території лісової зони помірного поясу стояли багаті дубові та букові ліси. Однак на сьогоднішній день в результаті бездумної людської діяльності майже всі вони вирубані. Лісові масиви у своєму первозданному вигляді збереглися лише у східній частині тайги та в гірських масивах.
Рис. 2. Дубові гаї тепер можна зустріти тільки в природних заповідниках.
Які особливості мають лісостепу і степу
Лісова зона помірних широт поступово стає більш прорідженою рівнинними ділянками, і переходить в зону Лісостеп, а після – в Степ. Для даного природного комплексу характерний самий родючий тип ґрунту – чорнозем.
Велика кількість гумусу в його складі дозволяє вирощувати на таких землях найрізноманітніші культури. Землеробства сприяє і специфічний клімат з його співвідношенням тепла і вологи. Не дивно, що практично весь простір степової та лісостепової зони віддано під землеробство.
Рис. 3. Безкраї виорані поля степової зони.
Людське втручання в екосистему Степу призвело до того, що численні його мешканці та представники рослинного світу опинилися під загрозою. У своєму первозданному вигляді степові ділянки можна зустріти тільки в заповідниках. Переважають тут численні види гризунів, комах і плазунів. Рослини представлені самими різноманітними травами.
Напівпустелі і пустелі
Висока посушливість зони Пустелі і Напівпустелі позначається на грунті, флорі і фауні цих регіонів. Умови проживання тут досить суворі: неймовірно спекотне й сухе літо змінюється холодними зимами з сильними хуртовинами.
Крім непростих кліматичних умов, на рослинність пустель впливає і засолення ґрунтів. Як наслідок, на цих територіях зростає вкрай мало видів рослин. Як правило, це колючі чагарники
В пустелях і напівпустелях мешкають плазуни, комахи, гризуни та копитні, багато з яких занесені в Червону книгу.
Що ми дізналися?
Природні зони помірного клімату відрізняються великою різноманітністю. По мірі зміни клімату змінюється і склад грунту, флора і фауна регіонів. Найбільш чітко виражена зональність на території найбільшого материка – Євразії.
Тест по темі
Нові тестыБудь в числі перших на дошці пошани
Сподобалася стаття? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:
Источник