Презинтація «Концепція розвитку природничо — математичної освіти»
останні десятиліття Україна відчуває дефіцит фахівців, які роблять найбільш вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту. Вагомою причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зменшення зацікавленості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у молоді, про що свідчить негативна динаміка кількості випускників шкіл, які проходять ЗНО з математики, фізики, хімії та біології
Концепція розвитку природничо-математичної освіти: стан і перспективи розвитку. Підготувала вчитель: Бібік Ірина Вячеславівна
Під «природничо-математичною освітою» розуміємо цілеспрямований педагогічний процес, результатом якого є засвоєння людиною сукупності знань у галузі природничих та математичних наук, формування відповідних умінь і навичок.
Комплекс природничо-математичних дисциплін має таку структуру: початкова школа: математика, Я і Україна (інтегрований курс), основи здоров’я, природознавство; основна та старша школа: математика, алгебра, геометрія, біологія, хімія, фізика, природознавство, географія, основи здоров’я, астрономія, екологія; вища школа: залежно від спеціальності та спеціалізації.
На сучасному етапі становлення і розвитку національної системи освіти в Україні природничо-математична освіта, як і інші, має низку недоліків і проблем. Серед них можна виділити такі: значне зменшення обсягу природничо-математичних дисциплін (скорочення кількості годин) при сталому змісті матеріалу; розрив між рівнем знань випускників шкіл з природничих та математичних дисциплін і вимогами вищих навчальних закладів до абітурієнтів; зниження якості природничо-математичної підготовки випускників закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації та її невідповідність вимогам сучасного ринку праці; недостатнє фінансування освіти з боку держави.
І всі ці недоліки та проблеми призвели до того, що останні десятиліття Україна відчуває дефіцит фахівців, які роблять найбільш вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту. Вагомою причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зменшення зацікавленості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у молоді, про що свідчить негативна динаміка кількості випускників шкіл, які проходять ЗНО з математики, фізики, хімії та біології.
Міністерством освіти і науки розроблено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти. Проект документа винесений для громадського обговорення.
Головною метою концепції є сприяння розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) як фундаменту конкурентоздатності та економічного зростання нашої держави, що покликані формувати новітні STEM-компетентності громадян, підготувати фахівців нової генерації, здатних до засвоєння, втілення та розробки сучасних знань та новітніх технологій.
У проекті документа наголошується, що з метою активного залучення молоді до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності, удосконалення основних STEM-умінь, включаючи обчислювальне мислення, та здобуття цифрової грамотності потрібно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу.
Серед новітніх технологій які починають запроваджуються в природничих дисциплінах є цифрові лабораторії. Це сучасне обладнення для створення та проведення найрізноманітніших досліджень природничого спрямування, які можливі та необхідні в новій українській школі. Їх використання та застосування дає можливість працювати як за шкільною програмою так і проводити цілком нові дослідження. Використання цифрових лабораторій значною мірою підвищує наочність не тільки в ході самої роботи, але й під час обробки результатів, які можна провести завдяки новим вимірювальним приладам: датчики рн-середовища, температури, вологості, освітленості, серйевих скорочень та інші. Актуальність використання цифрових лабораторій на уроках біології, хімії, фізики зумовлена необхідністю переформування навчального рівня на європейські стандарти активно використовуючи інформаційні технології.
Автори Концепції розвитку природничо-математичної освіти очікують, що впровадження STEM-освіти в освітній процес дозволить підвищити якість освіти, формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, ранню професійну самовизначеність школярів, популяризувати інженерні професії поширювати інноваційний педагогічний досвід та освітні технології тощо.
Источник
Як розвиватимуть природничо-математичну освіту в Україні – уряд ухвалив концепцію
Як зазначають у міністерстві, концепція спрямована на:
- модернізацію STEM-освіти;
- її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти;
- встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами, залучення їх до розвитку природничо-математичної освіти.
Документ передбачає, що навчальні методики та програми будуть спрямовані на формування зокрема:
- критичного, інженерного і алгоритмічного мислення;
- навичок оброблення інформації й аналізу даних;
- цифрової грамотності;
- креативної якості та інноваційності;
- навичок комунікації.
“STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
Розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти”, – зазначають у міністерстві.
Реалізувати концепцію планують на усіх видах освіти:
- формальна;
- неформальна;
- інформальна (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
Нагадаємо, МОН затвердило типовий перелік обладнання для природничих кабінетів та STEM-лабораторій.
Источник