Природний рівень виробництва це

0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Графік 9-13. Пристосування до несприятливого збурення пропозиції . У відповідь на несприятливе збурення пропозиції центральний банк може збільшити сукупний попит, щоб запобігти зменшенню обсягу виробництва. Економіка переміщується з точки А у точку 67. Проте ціною такої політики буде вищий рівень цін.

Розділ 9. Вступ до теорії економічних коливань

281

За несприятливого збурення пропозиції установа, яка контролює сукупний попит (наприклад, ФРС у США), постає перед непростим вибором з-поміж двох альтернатив. Перша з них — це підтримання незмінного сукупного попиту (показано на графіку 9-12). У цьому разі обсяг виробництва і зайнятість будуть нижчими від природного рівня. Врешті-решт ціни знизяться, і повна зайнятість відновиться за попереднього рівня цін (точка А). Проте платою за цю політику буде болісне для суспільства скорочення виробництва. На графіку 9-13 відображено інший можливий вибір — збільшення сукупного попиту для якнайшвидшого відновлення природного рівня виробництва. Якщо приріст сукупного попиту дорівнює величині, на яку зменшилась внаслідок збурення сукупна пропозиція, економіка переміщується з точки А у точку С. У цьому разі кажуть, що центральний банк нейтралізував збурення пропозиції. Вадою цього варіанту політики є вищий рівень цін у майбутньому. Теорія твердить, що неможливо так змінити сукупний попит, щоб зберегти водночас і повну зайнятість, і стабільність цін. ПРИКЛАД Як картель ОПЕК сприяв стагфляції у 1970-х і ейфорії у 1980-х роках В останні десятиліття політика міжнародного нафтового картелю ОПЕК викликала глибокі збурення пропозиції. На початку 1970-х років рішення ОПЕК про зменшення видобутку нафти збільшило світову ціну на неї майже удвічі. Таке зростання цін на нафту спричинило стагфляцію у більшості розвинених країн світу. Наведені нижче статистичні дані показують, що відбувалося в економіці США:

Рік	Зміна цін на нафту	Темп інфляції (ІСЦ)	Рівень безробіття
1973	11,0%	6,2%	4,9%
1974	68,0	11,0	5,6
1975	16,0	9,1	8,5
1976	3,3	5,8	7,7
1977	8,1	6,5	7,1

Зростання ціни на нафту у 1974 р. на 68% було дуже сильним несприятливим збуренням пропозиції. Як і очікувалось, воно спричинило як високі темпи інфляції, так і високий рівень безробіття. Через кілька років, коли світова економіка майже подолала спровокований ОПЕК спад, події повторилися. ОПЕК знову підвищив ціни на нафту, що призвело до нового спалаху стагфляції. Наведемо статистичні дані для США:

Источник

6 Метод розрахунку ввп за витратами(кінцевого використання)

ВВП – це ринк.вартість кінц.продукції або додана вартість, ств.резидентами всередині країни. Кінц.продукцією є лише та частка ВВ, яка спрямив.на невиробн.споживання, інвестування та експорт. Це озн., що при обчислення ВВП із ВВ має відніматися проміжна продукція, тобто МВ, які використ.

методом доходів (розподільчим):

ВВП,обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроекономічного аналізу. Тому формулу ВВП за цим методом побудуємо на базі англійської абревіатури:Y = C + І + G +NX,

де Y — валовий внутрішній продукт, С — споживчі видатки, І — валові приватні інвестиції, G — державні закупівлі, NX — чистий експорт, який обчислюється як різниця між експортом (Х) та імпортом (М), тобто NX = X – M.

8 ,15. Сукупна пропозиція та її детермінанти. Сукупну пропозицію визначають як_кількістьхтворюваних матеріальних благ і послуг, які виробники при кожному можливому рівні цін пропонують на ринку. Піддприємці при цьому прагнуть досягти потенційного (а точніше — природного) рівня виробництва, адже такої мети прагне досягти будь-яка економічна система. Природний рівень виробництва ВВПпр — це обсяг виробництва за умов природного, або нормального безробіття. Природний рівень виробництва — це той його обсяг, до якого національна економіка прагне в довготерміновому часовому періоді. У короткотерміновій перспективі спостерігається розрив між природним і фактичним рівнями випуску продукту. Через це сукупна пропозиція тісно пов’язана з рівнем природного обсягу національного виробництва. Сукупну пропозицію визначають за розміром виробничих витрат, серед яких головними є праця і капітал, та рівнем продуктивності, яку ці витрати забезпечують (технологічний рівень суспільства). Високі ціни створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропозиції їх для продажу, а низькі ціни зумовлюють скорочення реальних обсягів виробництва. Саме тому залежність між рівнем цін і обсягом національного продукту, який виробники поставляють на загальний ринок, є прямою. Отже, обсяг виготовленої продукції, яка пропонується споживачам за інших однакових умов, тим вищий, чим вищий рівень цін, за якими підприємства можуть продавати вироблені ними товари і послуги

9,11,28 Пропозиція грошей. Мультиплікативне створення депозитів.

Пропозиція грошей — це сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу.

Пропозиція грошей складається з грошових активів, які мають різну ліквідність. Під ліквідністю розуміють здатність активів перетворюватися в платіжний засіб без затримки і втрати своєї номінальної вартості. Готівкові гроші є найліквіднішим активом, порівняно з яким оцінюється ліквідність усіх інших активів. Залежно від рівня ліквідності всі грошові активи групуються зростаючим підсумком у грошові агрегати.

існує декілька можливих джерел створення нових депозитів у системі комерційних банків:

• вкладення небанківським сектором готівкових грошових коштів у комерційні банки;

• купівля комерційними банками або центральним банком державних цінних паперів у фірм та населення;

• купівля банківською системою іноземної валюти у небанківського сектора;

• надання комерційними банками позичок небанківському секторуекономіки.

Куплені цінні папери та іноземна валюта сплачуються банками шляхом збільшення депозитів продавця на суму угоди. Надання позичок також су­проводжується зростанням депозитів.

Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто приступні для забезпечення вимог вкладників у будь-який час, складає фактичні або загальні резерви комерційного банку (TR).

Источник

14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…

Якщо робочих місць недостатньо для усіх бажаючих працювати, то виникає неповна зайнятість: певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.

Безробіття – це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використовувати свою робочу силу.

Найчастіше рівень зайнятості в економіці характеризують за допомогою показника рівня безробіття.

Рівень безробіття – відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили:,

де Б – безробітні, З – зайняті, Б′ — рівень безробіття.

Рівень зайнятості–відношення зайнятих до дорослого населення, виражене в процентах.

1.Фрикційне безробіття — пов’язане зі зміною населенням місця роботи або місця проживання. Таке безробіття існує завжди.

2.Структурне безробіття виникає тоді, коли структура пропозиції робочої сили і попиту на неї не збігаються. Це безробіття також неминуче.

3.Циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка супроводжується падінням попиту на робочу силу. У фазі піднесення воно відсутнє.

Природний рівень безробіття – рівень безробіття, при якому чисельність безробітних відповідає кількості вільних робочих місць і існує повна зайнятість. Природний рівень безробіття існує за наявності лише фрикційного і структурного безробіття. У зв’язку з цим, повна зайнятість – це зайнятість за наявності лише природного безробіття та відсутності безробіття циклічного. Природний рівень безробіття відповідає потенційному ВВП.

Безробіття пов’язане з економічними втратами, які характеризує закон Оукена: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то втрати ВВП дорівнюють 2,5%.

15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.

Безробіття – це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використовувати свою робочу силу.

1.Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості)

2.Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців.

3.Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко.

4.Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення.

5.Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

Непрямий (обернений) зв’язок між відхиленням безробіття від природного рівня і відхиленням реального ВНП від природного був визначений Артуром Оукеном. Безробіття пов’язане з економічними втратами, які характеризує закон Оукена: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то втрати ВВП дорівнюють 2,5%.

де Y – фактичний обсяг виробництва; Y * – потенційний ВВП; u – фактичний рівень безробіття; u * – природний рівень безробіття; (u – u * ) – циклічне безробіття; β – коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття.

Источник

0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Графік 9-13. Пристосування до несприятливого збурення пропозиції . У відповідь на несприятливе збурення пропозиції центральний банк може збільшити сукупний попит, щоб запобігти зменшенню обсягу виробництва. Економіка переміщується з точки А у точку 67. Проте ціною такої політики буде вищий рівень цін.

Розділ 9. Вступ до теорії економічних коливань

281

За несприятливого збурення пропозиції установа, яка контролює сукупний попит (наприклад, ФРС у США), постає перед непростим вибором з-поміж двох альтернатив. Перша з них — це підтримання незмінного сукупного попиту (показано на графіку 9-12). У цьому разі обсяг виробництва і зайнятість будуть нижчими від природного рівня. Врешті-решт ціни знизяться, і повна зайнятість відновиться за попереднього рівня цін (точка А). Проте платою за цю політику буде болісне для суспільства скорочення виробництва. На графіку 9-13 відображено інший можливий вибір — збільшення сукупного попиту для якнайшвидшого відновлення природного рівня виробництва. Якщо приріст сукупного попиту дорівнює величині, на яку зменшилась внаслідок збурення сукупна пропозиція, економіка переміщується з точки А у точку С. У цьому разі кажуть, що центральний банк нейтралізував збурення пропозиції. Вадою цього варіанту політики є вищий рівень цін у майбутньому. Теорія твердить, що неможливо так змінити сукупний попит, щоб зберегти водночас і повну зайнятість, і стабільність цін. ПРИКЛАД Як картель ОПЕК сприяв стагфляції у 1970-х і ейфорії у 1980-х роках В останні десятиліття політика міжнародного нафтового картелю ОПЕК викликала глибокі збурення пропозиції. На початку 1970-х років рішення ОПЕК про зменшення видобутку нафти збільшило світову ціну на неї майже удвічі. Таке зростання цін на нафту спричинило стагфляцію у більшості розвинених країн світу. Наведені нижче статистичні дані показують, що відбувалося в економіці США:

Рік	Зміна цін на нафту	Темп інфляції (ІСЦ)	Рівень безробіття
1973	11,0%	6,2%	4,9%
1974	68,0	11,0	5,6
1975	16,0	9,1	8,5
1976	3,3	5,8	7,7
1977	8,1	6,5	7,1

Зростання ціни на нафту у 1974 р. на 68% було дуже сильним несприятливим збуренням пропозиції. Як і очікувалось, воно спричинило як високі темпи інфляції, так і високий рівень безробіття. Через кілька років, коли світова економіка майже подолала спровокований ОПЕК спад, події повторилися. ОПЕК знову підвищив ціни на нафту, що призвело до нового спалаху стагфляції. Наведемо статистичні дані для США:

Источник