Твори на тему «Людина та природа»
Всі ми дуже добре знаємо про взаємозв’язок людини з природою. У далекій давнині, ще починаючи з первісногромадського ладу, люди цілком залежали від різних явищ навколишнього середовища. Вони не могли зрозуміти суті всього, що відбувається, тому вважали все це дією та велінням богів. Божеством вважалися багато явищ природи, в тому числі поява вогню, води, землі, дерев, повітря і навіть грому з блискавками. Для того щоб не розсердити богів, їх задобрювали вчиненням ритуальних жертвоприносин.
Минуло багато століть, перш ніж людина почала еволюціонувати. Став більш досконалим її мозок. Вона навчилася різним ремеслам: добуванню вогню, будівництву житла, створінню багатьох різних видів знарядь для праці. Вивчаючи історію, ми бачимо, що як тільки одне плем’я завойовує першість серед інших, йому подібних, всі його люди відразу ж починають підпорядковувати собі природу. При цьому забувають про те, що є її дуже маленькою частиною.
Але ж ми — сучасні люди, тому маємо бути відповідальними. Треба розуміти, що не тільки природа залежить від нашої діяльності, але й майбутнє людства залежить від стану природи.
Взаємодія людини з природою
Питання взаємодії людини з природою нині дуже актуальне. Людина чомусь сама себе проголосила царем природи. Але це далеко не так. Всі ми, люди, що живуть на Землі, є піщинами Всесвіту й не повинні ставитися до нього агресивно. Наша діяльність часом дуже шкідлива. Її наслідки ми можемо бачити в різних проявах, іноді вони просто катастрофічні. Щорічна вирубка величезних площ лісів, а їх вважають «легкими» планети, призводить в деяких випадках до повного знищення різних видів рослин і тварин. Сьогодні вже рідкістю вважається зустріти на природі живе джерело води, туди скидають відходи цілими тоннами. Отже, не тільки не попити, а й скупатися в них небезпечно.
А повітря? Воно отруєне вихлопами мільйонів транспортних засобів, шкідливими викидами заводів. Якщо подивитися на велике місто, то майже в кожному можна побачити кіптяву, та таку сильну, що навіть зірок вночі можна не помітити.
Сучасні екологи давно забили на сполох, тому почали більше оберігатися цілі райони, де немає такої ось сучасної «чудо-цивілізації». Одним з таких є унікальний заповідник у Херсонській області України, де абсолютно екологічно чисте повітря, це Асканія-Нова. Видобутку багатьох корисних копалин, яких все менше в надрах нашої планети, існує прекрасна альтернатива — доведена вченими можливість використовувати енергію таких джерел, як припливи й відливи, вітер і сонце. Ми не можемо існувати без природи, поза нею. Тому повинні охороняти її, дбати про її надра й середовища проживання.
Ставлення людини до природи
Наша планета благодатно створена для комфортної життєдіяльності людини та всіх живих істот на ній. Густі ліси, повні дичини, річки з великою кількістю риби, різноманітна рослинність і сприятливість клімату — все це дозволило людині жити, розвиватися та еволюціонувати. І ось вже вона почала керувати природою, а не природа нею. Але в ролі господаря людина зовсім забула про свої витоки, віддалилася від природного середовища й стала невдячним споживачем, що використовує природні багатства їй на шкоду.
Людська діяльність проникла в усі природні процеси, а продукти життєдіяльності завдають серйозної шкоди всім екосистемам і біоценозам. Екологія більшості районів планети перебуває далеко за межею допустимого рівня забруднення, існують цілі міста, кинуті людиною через екологічне, радіаційне та хімічне забруднення.
Така безвідповідальна, споживча політика людей призводить до необоротних наслідків у природному середовищі.
Отже, ми повинні терміново зупинитися та переглянути своє ставлення до природи. Інакше буде вже занадто пізно…
Наслідки знищення природи людиною
На жаль, вже сьогодні ми можемо констатувати, що руйнівна діяльність людини по відношенню до природи має свої згубні наслідки. Все менше й менше стає природних копалин, тварини й рослини катастрофічно вимирають. Через екологічне забруднення діти народжуються з різними мутаціями та дефектами. До того ж, кількість прісної води різко знижується. А промислова діяльність і космічні польоти привели до величезних дірок в озоновій кулі, що забезпечує життя на планеті.
До чого ми всі прийдемо? Знищуючи природу, ми знищуємо себе, знищуємо майбутнє наших дітей. Винищуємо середовище свого існування, яке не піддається відновленню. Бездумна людська поведінка призводить до значного погіршення якості життя. І якщо ми всі не обговорюватимемо це, то незабаром зруйнуємо планету під назвою Земля. Це наш спільний дім, що існував незліченну кількість років, дозволив людині з тварини стати особистістю, яка, на жаль, не виправдала такого високого звання.
Природа — найбільше багатство людей
Природа — це все, що не створено діяльністю людини. Але вона матеріальна та оточує нас всюди. Справжню природу можна побачити й доторкнутися до неї, якщо виїхати за межі міста. Необхідно пам’ятати про те, що вона прекрасна, чарівна й різноманітна. Але ми завантажені турботами та роботою, тож часом просто не помічаємо красу навколишнього світу, а це дуже погано. Людина не може жити поза природи, вона повинна завжди звертати на неї увагу.
Про природу необхідно постійно пам’ятати та знаходити час для спілкування з нею. Навесні обов’язково виїжджати в ліс, щоб побачити красу бруньок, що розпускаються на деревах, а також перші квіти: проліски, ряст, гусячу цибулю, пахучі медунки, послухати спів солов’їв. Влітку позасмагати на річці або на пляжі біля моря, поплавати в ласкавій теплій воді. Сходити в ліс по суниці або малину. Восени помилуватися яскравим перетворенням, що відбувається в природі. Відвідати різнокольоровий ліс, зібрати букети з листя, а також осінні гриби. А взимку покататися на лижах з гірок. Послухати завивання хуртовини, помилуватися блискучими сніжинками, розглянути їхні форми та точність геометричної будови.
Під час прогулянок треба бути уважним. Прислухатися до різних звуків: шелесту листя й трави, шереху в кущах, співу птахів, дзижчання комах і стрекотіння коників. Розглядати навколишні рослини, бачити їхнє велике різноманіття. Милуватися широтою полів, вдихати аромати квітучих луків.
Природа — найбільше багатство людей.
Людина та природа — єдине ціле
Людина та природа є єдиним цілим. Піклуючись про неї, ми дбаємо про самих себе. Але дуже часто відбувається зворотне. Через діяльність підприємств, хімічних заводів відбувається забруднення повітря відходами їхньої діяльності. Велика кількість транспорту забруднює повітря вихлопними та парниковими газами. Від цих відходів гинуть рослини, дикі тварини, риби й птиці. Особливо багато відходів нафти, пластика викидають у водойми, не думаючи про водних мешканців. Руйнуючи екосистему, людина знищує свій рідний дім. Адже планета — це колиска всіх людей.
Отже, людина повинна серйозно підходити до охорони природи. Про це повинен пам’ятати кожен житель планети Земля. Необхідно терміново вжити заходів, щоб зберегти ті види тварин, птахів і рослин, що зникають. Багато з них вимирають або гинуть тільки з вини людини.
Ми, люди, є єдиним цілим з природою. Тому саме нам належить врятувати цю планету.
Як людина може допомогти природі?
Яку допомогу людина може надати природі для її збереження? Перш за все, кожен має посадити дерево, що буде фільтром від шкідливих речовин для повітря та ґрунту. Якщо майже кожен це зробить, то виросте великий ліс або парк, що очистить повітря найближчих житлових районів, стане місцем відпочинку їхніх жителів.
Можна прикрасити двір красивими й пишними клумбами з квітучих рослин. При відвідуванні природних куточків треба все залишати в чистоті, обов’язково вивозити сміття з собою. Бажано прибирати за іншими відвідувачами, якщо вони не подбали про чистоту цього куточка.
Природа — це наше життя, наше найбільше багатство. Вона не дасть людині загинути, але й з її боку повинні бути здійснені вчинки та дії зі збереження природи. Підприємства обов’язково повинні очищати свої токсичні відходи. Перш за все, потрібні любов, турбота, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Тільки тоді наше життя буде в гармонії з природою.
Отже, людина та природа — єдине ціле.
This entry was posted in Твори, розповіді, перекази з української мови та літератури. Bookmark the permalink.
Источник
Твір на тему: “Людина і природа”
Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. Це було завжди. Первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. І вогонь, і вода, і земля, і небо… Усі стихії бачилися первісній людині божествами. Та й рослини, і тварини, і птахи. Це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. Наприклад, моє ставлення до ластівок. Я дуже люблю ластівок. Приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. Ластівки вже там. Вони
кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. У глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. Там вони вигодовують своїх пташенят.
Жива природа дивовижна. А ще, я знаю, природа лікує. Ті ж собаки і кішки. Дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. Не дарма ж нашими предками складені приказки: “Кішка на хворе місце лягає”, “Собака лизне – всі хвороби вилікує”. І як шкода, що в наш час ставлення людини до природи стало таким безжально-споживчим. Людина вирубує ліси, викидає в атмосферу забруднюючі її речовини, отруює воду озер, річок і морів.
Хіба це припустимо? Адже ми живемо від природи, дихаємо її повітрям, харчуємося її плодами. І чи надовго вистачить природних ресурсів при такому їх непродуманому варварському використанні? Може, на наш вік і вистачить. А наші діти? Я знаю, багато людей, зокрема, письменників, боролися і борються за природу. Ось, наприклад, відомий письменник Чингіз Айтматов у своєму романі “Буранний полустанок” пише про Арал, який висихає і кожен рік становиться менше, клімат, який змінюється в гіршу сторону, землю, яка скудіє на очах. Ще Айтматов пропонує нам способи використання природних багатств.
Природу треба берегти. Людина повинна жити в гармонії з природою. Кожен з нас повинен бути не “царем природи”, а складовою її частиною. Адже природа і є наша Батьківщина. Як сказав чудовий письменник Пришвін: “Охороняти природу – значить охороняти Батьківщину”. Так давайте ж прислухаємося до цієї мудрої поради.
Сучасне суспільство нерозривно пов’язане з природою, під її впливом воно повільно, поступово, але неминуче складалося багато століть. Так з’явився сучасний чоловік, який став загрозою для навколишнього світу, для природи, яка дала йому можливість існувати і розвиватися. Тому сьогодні треба підіймати питання про налаштування гармонійних взаємовідносин людини і природи і бити на сполох, бо людство цілеспрямовано день за днем знищує свій власний дім?
Для того, щоб показати всю абсурдність ситуації, що склалася в сучасному світі, автор можна порівняти нашу планету з космічним кораблем, а її жителів – з космонавтами всередині цього корабля, які свідомо його руйнують. Немає ніякої різниці між маленьким кораблем і величезною планетою – це питання тільки розмірів і часу.
Я вважаю, що сучасна людина для планети – своєрідна хвороба, яка кожен день завдає їй непоправної шкоди. Зі мною неможливо не погодитися. Нажаль, люди забувають про те, що природа – їх рідний і єдиний будинок, який вимагає дбайливого ставлення до себе.
Моя точка зору знаходить підтвердження в романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Головний герой цього твору, Євген Базаров, відомий своєю категоричною позицією, яку висловлює так: “Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник”. Саме таким І. С. Тургенєв бачить “нову” людину: вона байдужа до накопичених попередніми поколіннями цінностям, живе сьогоденням і користується всім, що йому потрібно, не замислюючись про те, до яких наслідків це може призвести.
З іншого боку, прогресивна частина сучасного суспільства починає усвідомлювати важливість турботи про природу. Глобальне потепління, розширення територій існуючих пустель і виникнення нових, дефіцит енергетичних ресурсів та інші проблеми вже перейшли в категорію міжнародних, змушують людину задуматися про те, де вона буде жити через сто або тисячу років. У зв’язку з цим проводяться численні конференції, на яких обговорюються можливі шляхи виходу з екологічної кризи.
Людство завжди буде залежати від природи і її стану. На даному етапі суспільству необхідно обов’язково переглянути своє недбале ставлення до навколишнього світу і перестати день за днем руйнувати свій єдиний будинок.
Источник